Життя — штука непередбачувана. То тобі терміново треба переїжджати, то несподівано випала можливість вступити до університету, а то просто набридла робота так, що вже неможливо. І от ти сидиш і думаєш: “А що, якщо мені не хочеться ці два тижні відсиджувати? Можна якось швидше?”
Добра новина: можна! Українське законодавство не таке вже й жорстоке, як здається.
А обов’язково ці два тижні мучитися?
Давайте розберемося. У 38-й статті Кодексу законів про працю написано чорним по білому: хочеш звільнитися — попереди роботодавця за 14 днів. Але тут є цікавий нюанс — закон каже про попередження, а не про те, що ти маєш обов’язково ці 14 днів просиджувати в офісі.
Тобто теоретично можна подати заяву і… ну, не з’являтися. Хоча тут є свої підводні камені, про які розповім нижче.
Коли можна “зливатися” в той же день?
Закон передбачає купу випадків, коли ти можеш забути про ці два тижні взагалі. Ось найпопулярніші причини:
Життєві обставини:
- Переїзд в інше місто (не хочеш же ти їздити на роботу з Києва до Одеси?)
- Чоловік або дружина отримали роботу в іншому місті
- Поступив до університету
- Лікарі сказали, що треба міняти клімат
Сімейні справи:
- Вагітність
- Маленька дитина (до 14 років) або дитина з інвалідністю
- Хворий родич, за яким треба доглядати
- Вийшов на пенсію
Кар’єрні моменти:
- Знайшов роботу через конкурс
Якщо твоя ситуація підпадає під один з цих пунктів, роботодавець зобов’язаний тебе відпустити в той день, який ти вкажеш у заяві.
Як це зробити правильно?
Тут все просто, але важливо не накосячити:
- Крок 1. Пишеш заяву і обов’язково вказуєш конкретну причину зі списку вище. Не просто “за власним бажанням”, а щось на кшталт “у зв’язку з переїздом до іншого міста”.
- Крок 2. Якщо начальник робить вигляд, що не бачить твою заяву, відправляй її поштою з повідомленням про вручення на юридичну адресу компанії. З моменту отримання листа відлік і почнеться.
А якщо просто не ходити на роботу?
Стоп-стоп-стоп! Навіть якщо ти подав заяву, до офіційної дати звільнення ти все ще працівник компанії. Якщо просто перестанеш з’являтися без поважної причини, це розцінять як прогул. А за прогули можуть дати по шапці — від догани до звільнення за порушення трудової дисципліни.
Кілька життєвих порад
- Документи — наше все. Якщо заявляєш медичні показання — неси довідку від лікаря. Вступаєш до універу — покажи виклик приймальної комісії. Без документів твоя заява може “загубитися”.
- Домовлятися теж можна. Якщо з начальством нормальні відносини, часто можна просто пояснити ситуацію і домовитися. Багато керівників розуміють, що краще відпустити працівника по-хорошому, ніж тримати того, хто вже морально пішов.
- Залишай сліди. Робиш копію заяви, зберігаєш квитанції з пошти, фотографуєш документи. Якщо щось піде не так, у тебе будуть докази.
Звільнитися в потрібний день реально. Головне — знати свої права і не боятися ними користуватися. Інколи достатньо просто відверто поговорити з керівником і пояснити ситуацію. Люди є люди, і більшість розуміє, що життя іноді ставить перед нами несподівані виклики.
А якщо все-таки доведеться йти через закон — не переживай. При правильному оформленні навіть найскладніше звільнення може пройти без зайвих нервів і конфліктів.
